язычники

yazychniki
yazychniki
Незважаючи на те, що існує достатня кількість джерел, за якими можна судити про вірування слов’ян, важко сформувати єдину картину світу східнослов’янських язычники. Прийнято вважати, що суть слов’янського язичництва полягала у вірі в сили природи, які і визначали життя людини, керували нею і вирішували долі – звідси випливають і боги-повелителі стихій і природних явищ, матінка-земля. Крім вищого пантеону богів у слов’ян були і більш дрібні божества – домовики, русалки та інші. Дрібні божества і демони не надавали серйозного впливу на життя людини, але активно в ній брали участь. Слов’яни вірили в існування у людини душі, в небесне і підземне царство, в життя після смерті.

Слов’янське язичництво має чимало ритуалів, які пов’язані із взаємодією богів і людей. Богам поклонялися, у них просили захисту, просили заступництва, їм приносили жертви – найчастіше це був худобу. Точних відомостей про наявність людських жертвоприношень у язичницьких слов’ян не існує.